Верховна Рада України ухвалила Кримінальний процесуальний кодекс України

    Згідно з документом, "порядок кримінального провадження на території України визначається виключно кримінальним процесуальним законодавством".

    Кримінальне процесуальне законодавство України складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України, практики Європейського Суду з прав людини.

    Завданнями кримінального провадження є забезпечення відшкодування шкоди, завданої злочином, у тому числі за рахунок держави, захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожен, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

    Кодексом визначено, що "кримінальне провадження на території України здійснюється з підстав та в порядку, передбачених цим Кодексом, незалежно від місця вчинення кримінального правопорушення".

    Кримінальне провадження за правилами цього Кодексу здійснюється щодо будь-якої особи, крім випадку, передбаченого частиною другою 6-ї статті.

    Згідно з Кодексом, "зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, належать:

    1) верховенство права;

    2) законність;

    3) рівність учасників судового провадження перед законом і судом;

    4) повага до людської гідності;

    5) забезпечення права на свободу та особисту недоторканність;

    6) недоторканність житла чи іншого володіння особи;

    7) таємниця спілкування;

    8) невтручання у приватне життя;

    9) недоторканність права власності;

    10) презумпція невинуватості;

    11) свобода від самовикриття та право не свідчити проти близьких родичів та членів сім'ї;

    12) заборона двічі притягувати до кримінальної відповідальності за одне і те саме правопорушення;

    13) забезпечення права на захист;

    14) доступ до правосуддя;

    15) змагальність;

    16) безпосередність дослідження показань, речей і документів;

    17) забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності;

    18) публічність;

    19) диспозитивність;

    20) гласність і відкритість судового розгляду та його повне фіксування технічними засобами;

    21) розумність строків провадження у кримінальній справі;

    22) мова, якою здійснюється кримінального провадження;

    23) забезпечення доведеності вини;

    24) підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

    25) обов'язковість рішень суду.

    Порушення загальних засад кримінального процесу є безумовною підставою для визнання прийнятого рішення або проведеної процесуальної дії незаконними, а отриманої інформації - такою, що не має доказового значення".

    Кодекс передбачає, що "кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

    Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини".

    Кодексом встановлено: "під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.

    Прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень".

    Згідно із Кодексом, "закони та інші нормативно-правові акти України, положення яких стосуються кримінального провадження, повинні відповідати цьому Кодексу. При здійсненні кримінального провадження не може застосовуватися закон, який суперечить цьому Кодексу".

    Крім того, документом: ліквідовується можливість повернення справи на додаткове розслідування; скасовується інститут порушення кримінальної справи; терміни проведення слідства обмежуються 6 або 12 місяцями в залежності від тяжкості злочину; запроваджується такий запобіжний захід як домашній арешт; всі процесуальні (оперативно-розшукові та слідчі) дії зможуть проводитися тільки після початку кримінального провадження у справі; виключно за рішенням слідчого судді обирається запобіжний захід і продовжується його термін тощо; вводиться можливість угоди з правосуддям - між обвинуваченням і захистом, а також потерпілою стороною.

    Для усунення тиску на суд КПК передбачено, що прокурор буде направляти до суду не кримінальну справу, а реєстр матеріалів кримінального провадження, який буде містити номер та найменування процесуальної дії, проведеної в ході досудового розслідування, а також час її проведення, реквізити процесуальних рішень, прийнятих в ході розслідування, дату і термін застосування заходів забезпечення кримінального провадження. Обвинувачений і його захисник також матимуть право подавати до суду свої матеріали.

    Суд буде робити свої висновки виключно на тих свідченнях, які він отримав від сторін кримінального провадження, або які були надані слідчому судді в судовому засіданні під час досудового розслідування.

    Згідно із процедурою кримінального провадження процесуальне керівництво розслідуванням здійснюватиме прокурор, який даватиме доручення слідчим (співробітникам органів внутрішніх справ, Служби безпеки України, органу, що здійснює контроль за додержанням податкового законодавства) та прийматиме або погоджуватиме ключові процесуальні рішення (повідомлення особі про підозру, звернення з клопотаннями до слідчого судді, складення обвинувального акта тощо).

    Крім того, функцію з представництва державного обвинувачення у суді по конкретній справі передбачається покласти саме на того прокурора, який здійснював нагляд за дотриманням законів органами, що проводили досудове розслідування.

    Також документом об'єднані нині відокремлені стадії дізнання та досудового слідства в одну - досудове розслідування, яке розпочинатиметься з моменту надходження інформації про вчинений злочин до правоохоронних органів і яка обов'язково вноситься до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

    Кодексом встановлюється, що оперативно-розшукова діяльність, пов'язана з розслідуванням злочину, та слідство здійснюватимуться в рамках єдиного процесу розслідування, а всі процесуальні дії (оперативно-розшукові та слідчі дії) зможуть проводитись лише після початку кримінального провадження у справі.

    Виключно за рішенням слідчого судді здійснюватиметься: обрання запобіжних заходів та продовження їх строків; негласні слідчі дії, що обмежують конституційні права осіб; накладення арешту на майно; примусовий привід; накладення грошового стягнення за невиконання процесуальних обов'язків; відсторонення від посади тощо.

    Документом встановлюється застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою як виняток. Для його застосування сторона обвинувачення повинна довести у суді, що інші запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної поведінки підозрюваного. У якості альтернативи запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою розширено можливості для застосування інших заходів, система яких істотно вдосконалена.

    Кодексом також скорочуються процесуальні строки, насамперед шляхом дебюрократизації кримінального процесу, яка передбачає: усунення необхідності складення багатьох "формальних" документів, широке застосування технічних засобів для проведення окремих процесуальних дій (наприклад, допит у режимі відеоконференції), запровадження спрощених видів провадження, скасування інституту додаткового розслідування, позбавлення судів першої інстанції повноважень визначати подальшу долю апеляційних скарг, суттєве обмеження підстав для призначення нового розгляду у суді першої інстанції за результатом апеляційного перегляду тощо.

    З метою унеможливлення випадків отримання доказів шляхом порушення конституційних прав громадян КПК встановлюється чіткий перелік негласних слідчих дій, а також порядок їх здійснення. При цьому передбачено, що всі негласні слідчі дії, пов'язані з обмеженням конституційних прав громадян, можуть здійснюватися при розслідуванні лише тяжких або особливо тяжких злочинів. Крім того, більшість негласних слідчих дій можуть провадитися виключно на підставі ухвали суду за клопотанням слідчого, прокурора, в якому вони зобов'язані обґрунтувати неможливість отримання відомостей про злочин та особу, яка його вчинила, в інший спосіб.

    КПК містить положення, якими буде забезпечено ефективний та оперативний розгляд кримінальних справ, а саме: вводиться спрощена форма розслідування та судового розгляду кримінальних проступків.

    КПК запроваджується кримінальне провадження на підставі угод. Тобто, передбачена можливість укладення угоди між прокурором та обвинувачуваним про визнання винуватості та угоди про примирення між потерпілим та обвинувачуваним, що дасть змогу скоротити час кримінального провадження, оскільки одразу після досягнення угоди провадження невідкладно надсилається до суду для її затвердження.

    Кодексом суттєво розширено кримінальне провадження у формі приватного обвинувачення. Провадження по цій категорії може бути розпочате слідчим, прокурором лише на підставі заяви потерпілого. Відмова потерпілого, його представника від обвинувачення є безумовною підставою для закриття кримінального провадження у формі приватного обвинувачення. При цьому, передбачено досить широке коло складів злочинів, щодо яких застосовується приватне обвинувачення, використовуючи як критерій для їх виокремлення той факт, що такі злочини в основному завдають шкоди переважно приватним інтересам особи і не заподіюють безпосередньої шкоди державі.

    Документом внесені зміни до низки законодавчих актів з метою приведення у відповідність з цим Кодексом.

    Відповідний проект зареєстровано за №9700.

    Джерело: rada.gov.ua